Складові комп’ютера та їх призначення.

v  6.Складові комп’ютера та їх призначення.

           Інформаційною  системою  називають  сукупність  взаємопов’я­заних  засобів, які здійснюють зберігання  та обробляння  інформації. Простіше кажучи, в ролі інформаційної системи у нас виступає комп’ютер з багатьма додатковими пристроями.

Люди здавна створювали різні пристрої для полегшення своєї праці, покращення життя. Довгий час багато вчених намагались винайти пристрої, які могли б виконувати обчислення та робили це швидше за людину. Із розвитком торгівлі кількість обчислень у житті людини збільшувалась

Тоді і виник термін комп’ютер:  від лат. computo — лічу, обчислюю.

Комп’ютер — це електронний пристрій, призначений для опрацювання даних різного типу.

У 70-х роках минулого століття виникла нова назва комп’ютера — персональний

Складові комп’ютера

Інформаційною  системою  називають  сукупність  взаємопов’я­заних  засобів, які здійснюють зберігання  та обробляння  інформації. Простіше кажучи, в ролі інформаційної системи у нас виступає комп’ютер з багатьма додатковими пристроями. Інформаційну систему поділяють на дві складові:  апаратну та програмну. Тобто на технічні пристрої і програми.

Апаратне забезпечення

Комп’ютер складається з багатьох частин і пристроїв.

Можна виділити основні пристрої, тобто такі, без яких комп’ютер працювати не може:

1) системний блок;

2) монітор;

3) миша;

4) клавіатура.

Розглянемо їх детальніше.

Системний блок

Системний блок можна назвати найголовнішим пристроєм комп’ютера. Від його характеристик залежить швидкодія комп’ютера,  його надійність та інші властивості. Зазвичай системний блок є найдорожчою частиною комп’ютера. Системний  блок  зовні  схожий  до  металевий  ящик. У ньому містяться процесор, пам’ять, вінчестер  (жорсткий  магнітний  диск),  DWD-привід (пристрій для роботи з лазерними дисками).

Отже, в корпусі системного блока розташовані:

■  блок електричного живлення;

■  материнська плата, на якій знаходяться процесор, оператив­на пам’ять, звукова, відео- та мережна карти;

■  допоміжні  відділення,  в  яких  знаходяться  вінчестер,  пристрій для читання та запису дисків;

■  передня панель,  на якій  знаходяться кнопки  ввімкнення та перезавантаження,  світлові  індикатори  (лампочки),  порти для USB підключень, навушників, мікрофона та ін. Слід зауважити, що порти (гнізда) для під’єднання кабелю живлення та більшості пристроїв знаходяться на задній стінці системного блоку.

Процесор —  це  «мозок»  комп’ютера.  Саме  процесор  керує роботою всіх пристроїв. У ньому відбуваються всі операції, які виконує комп’ютер.

Пам'ять комп'ютера, або, точніше, оперативна пам'ять — це місце для інформації, з якою працює комп’ютер. У пам’яті зберігаються програми,  вхідні дані,  результати роботи. Після вимкнення комп’ютера інформація з пам’яті зникає. Тому інформацію для зберігання записують на вінчестер, на компакт-диск (лазерний диск).

Блок живлення. Підбирається з урахуванням корпусу, материнської плати і потужності. Має певну кількість конекторів для підключення комплектуючих системного блоку.

Материнська плата. Пристрій для сполучення всіх комплектуючих ПК. Її вибір визначає тип процесора і оперативної пам’яті. Майже всі материнські плати мають інтегровані аудіо – і відеокарти. Їх можливостей з надлишком вистачає для перегляду фільмів, прослуховування музики і навіть для нескладних ігор.

 Конфігурацію материнської плати характеризують

Система охолодження. Кулер і радіатор. Мінімальна кількість в одному системному блоці – 2 шт. Один монтується на процесор, другий, на блок живлення. 96% шуму системного блоку, виробляють кулери системи охолодження. Деякі процесори продаються відразу, з кулером і радіатором, в цьому випадку вони мають приставку в назві «BOX».

 Є малопоширена водяна система охолодження. Вона в 3-3,5 рази дорожче, але зате працює безшумно.

Оперативна пам’ять. Це набір мікросхем, в яких зберігаються дані, необхідні для роботи ПК на поточний момент. Встановлюються в спеціальні гнізда на материнській платі. На деяких платах можна встановлювати відразу до 4 планок. Дуже важливо, щоб всі модулі були з однієї партії. Тактова частота (Швидкість обміну інформацією з процесором) і об’єм оперативної пам’яті, безпосередньо впливають на швидкодію ПК. При виключенні системного блоку, всі дані з оперативної пам’яті видаляються.

Монітор (дисплей) комп'ютера - це пристрій, призначений для виведення на екран текстової та графічної інформації. На монітор виводиться інформація, отримана в результаті обробки даних, тобто монітор дозволяє візуалізувати результати роботи програм. Так само монітор надає можливість візуально бачити дані, які вводяться, і управляти роботою програм.

ВИДИ МОНІТОРІВ

Монітори з електронно-променевою трубкою

Сьогодні найпоширеніший тип моніторів - це CRT (Cathode ray tube) монітори. В основі всіх подібних моніторів лежить електронно-променева трубка (ЭЛТ). Використовувана в цьому типі моніторів технологія була створена багато років тому й спочатку створювалася як спеціальний інструментарій для виміру змінного току, простіше говорячи - осцилографа.

ЭЛ монітор має скляну трубку, усередині якої перебуває вакуум. Із фронтальної сторони внутрішня частина скла трубки покрита люмінофором. Для створення зображення в CRT моніторі використається електронна гармата, що випускає потік електронів крізь металеву маску або ґрати на внутрішню поверхню скляного екрана монітора, що покрита різнобарвними люмінофорними крапками. Потік електронів на шляху до фронтальної частини трубки проходить через модулятор інтенсивності й прискорювальну систему, що працюють за принципом різниці потенціалів. У результаті електрони здобувають більшу енергію, частину з якої витрачається на світіння люмінофора. Ці світні крапки люмінофора формують зображення, що ви бачите на вашому моніторі. У кольоровому ЭЛ моніторі використається три електронні пушки. Люмінофорний шар, що покриває фронтальну частину електронно-променевої трубки, складається з дуже маленьких елементів. Ці люмінофорні елементи відтворюють основні кольори. Фактично є три типи різнобарвних часток, чиї кольори відповідають основним квітам: червоний, зелений і синій. кольорами. Наприклад, якщо активувати червоні, зелені й синю люмінофорні частки, те їхня комбінація сформує білі кольори.

Жидкокристалічні монітори

LCD (Liquid crystal display) монітори зроблені з речовини, що перебуває в рідкому стані, але при цьому має деякі властивості, властивим кристалічним тілам. Фактично це рідини, що володіють анізотропією властивостей, пов'язаних з упорядкованістю в орієнтації молекул. Молекули рідких кристалів під впливом електрики можуть змінювати свою орієнтацію й внаслідок цього змінювати властивості світлового променя минаючого крізь них. Ґрунтуючись на цьому відкритті й у результаті подальших досліджень, стало можливим виявити зв'язок між підвищенням електричної напруги й зміною орієнтації молекул кристалів для забезпечення створення зображення. Перше своє застосування рідкі кристали знайшли в дисплеях для калькуляторів і у кварцових годинниках, а потім їх стали використати в моніторах для портативних комп'ютерів. Сьогодні, у результаті прогресу в цій області, починають одержувати все більше поширення LCD монітори для настільних комп'ютерів.

Екран LCD монітора являє собою масив маленьких сегментів (названих пікселями), які можуть маніпулювати для відображення інформації. Технологічні нововведення дозволили обмежити їхні розміри величиною маленької крапки, відповідно на одній і тій же площі екрана можна розташувати більше число електродів, що збільшує дозвіл LCD монітора, і дозволяє нам відображати навіть складні зображення в кольорі. Для висновку кольорового зображення необхідне підсвічування монітора позаду так, щоб світло породжувалося в задній частині LCD дисплея. Це необхідно для того, щоб можна було спостерігати зображення з гарною якістю, навіть якщо навколишнє середовище не є світлою. Кольори виходить у результаті використання трьох фільтрів, які виділяють із випромінювання джерела білого світла три основні кольори. Комбінуючи три основні кольори для кожної крапки або пікселя екрана, з'являється можливість відтворити будь-які кольори.

Плазмінні монітори

Ця технологія зветься PDP (Plasma display panels) і FED (Field emission display). Робота плазмінних моніторів дуже схожа на роботу неонових ламп, які зроблені у вигляді трубки, заповненої інертним газом низького тиску. Плазмінні екрани створюються шляхом заповнення простору між двома скляними поверхнями інертним газом, наприклад аргоном або неоном.

Фактично, кожний піксель на екрані працює як звичайна флуоресцентна лампа. Висока яскравість і контрастність поряд з відсутність тремтіння є більшими перевагами таких моніторів. Крім того, кут стосовно нормалі, під яким можна побачити нормальне зображення на плазмінних моніторах істотно більше чим 45° у випадку з LCD моніторами. Головними недоліками такого типу моніторів є досить висока споживана потужність, що зростає при збільшенні діагоналі монітора.

Є і ще одна нова технологія, це LEP (Light emission plastics) або пластик, що світить. На сьогоднішній день компанія може представити монохромні (жовтого світіння) LEP-дисплеї, що наближаються по ефективності до жидкокристалічних дисплеїв LCD, що уступають їм по терміну служби, але маючих ряд істотних переваг:

Оскільки багато стадій процесу виробництва LEP-дисплеїв збігаються з аналогічними стадіями виробництва LCD, виробництво легко переобладнати. Крім того, технологія LEP дозволяє наносити пластик на гнучку підкладку великої площі, що неможливо для неорганічного світлодіода (там доводиться використати матрицю діодів);

Пластик сам випромінює світло і йому не потрібна підсвічування та інші хитрості, необхідні для одержання кольорового зображення на LCD-моніторі. Більш того, LEP-монітор забезпечує 180-градусний кут огляду;

Пристрій дисплея гранично просто: вертикальні електроди з однієї сторони пластику, горизонтальні - з іншої. Зміною числа електродів на одиницю довжини по горизонталі або вертикалі можна домагатися будь-якого необхідного дозволу, а також, при необхідності, різної форми пікселя;

Оскільки LEP-дисплей працює при низькій напрузі харчування (менш 3 V) і має малу вагу, його можна використати в портативних пристроях, що харчуються від батарей;

LEP-дисплей має вкрай малий час перемикання (менш 1 мікросекунди), тому його можна використати для відтворення відеоінформації;

Ці переваги плюс дешевина привели до виникнення в LEP-технології досить райдужних перспектив.

При користуванні комп`ютером і різною технікою потібно знати основні правила

Як працювати з компютером безпечно?

По-перше, протирайте клавіатуру та мишку раз на місяць спиртом.
По-друге, раз на рік, якщо ваша клавіатура це дозволяє, розберіть її та промийте з середини (теж спиртом).
По-третє, пилососьте клавіатуру спеціальними USB-приладами. Вони продаються в кожному комп’ютерному магазині і коштують недорого. Приділяєте увагу щілинам між клавішами – особливо це стосується власників ноутбуків.
По-четверте, щовечора, після завершення роботи з планшетом, протирайте екран спеціальним розчином для очищення планшетних ПК.
І, по-п’яте, МИЙТЕ РУКИ після кожного користування комп’ютера та в перервах, якщо ви працюєте із ним цілий день.

Необхідно дотримуватися таких правил, які дозволять йому зберегти здоров'я:
1. Розташування комп'ютера. Дисплей монітора треба розташовувати перпендикулярно до вікна, щоб світло не падало на екран і не світив в очі дитині. Дуже важливо, щоб висота знаходження дисплея відповідало зростанню дитини. Клавіатура повинна знаходитися на відстані 15-30 см від краю комп'ютерного стола. Необхідно дотримуватися відстань від ока до екрана, яке складає 50-70см. Не можна сидіти за комп'ютером в темряві, це стомлює очі.
2. Правильна поза. Сидячи за комп'ютером дитина повинна тримати пензля на рівні ліктів, а зап'ястя повинні знаходитися на опорній планці. Нахил голови вперед рекомендується не більше 20 °, спину повинен тримати прямо, а ноги повинні бути зігнуті в суглобах під прямим кутом.
3. Тривалість. Необхідно обмежити тривалість перебування дитини за монітором. Якщо тривалість безперервної роботи дорослої людини не повинна перевищувати 2:00 то для дітей і підлітків воно становить від 10 до 25 хв.
Уявити сучасну життя без комп'ютера не можна, а значить давайте дотримуватися правила користування ним. Для цього не давайте вашій дитині сидіти довгими годинами за комп'ютером, через кожні 10-15 хвилин необхідно зробити гімнастику для очей і займатися фізичними вправами.

Будьте здорові!

СТАНДАРТИ БЕЗПЕКИ

На всіх сучасних моніторах можна зустріти наклейки з абревіатурами TCO або MPR II. З метою зниження ризику для здоров'я, різними організаціями були розроблені рекомендації з параметрів моніторів, випливаючи яким виробники моніторів роблять їх більше безпечними. Всі стандарти безпеки для моніторів регламентують максимально припустимі значення електричних і магнітних полів, створюваних монітором при роботі.

Стандарт TCO розроблені з метою гарантувати користувачам комп'ютерів безпечну роботу. Суть рекомендацій TCO складається не тільки у визначенні припустимих значень різного типу випромінювань, але й у визначенні мінімально прийнятних параметрів моніторів, наприклад підтримуваних дозволів, інтенсивності світіння люмінофора, запас яскравості, енергоспоживання, гучність і т.д. Більше того, крім вимог у документах TCO приводяться докладні методики тестування моніторів.

Стандарт MPR II визначає максимально припустимі величини випромінювання магнітного й електричного полів, а також методи їхнього виміру. MPR II базується на концепції про те, що люди живуть і працюють у місцях, де вже є магнітні й електричні поля, тому пристрою, які ми використаємо, такі як монітор для комп'ютера, не повинні створювати електричні й магнітні поля, більші чим ті, які вже існують. Помітимо, що стандарти TCO вимагають зниження випромінювань електричних і магнітних полів від пристроїв на стільки, наскільки це технічно можливо, поза залежністю від електричних і магнітних полів уже існуючих навколо нас.

 Маніпулятор «комп'ютерна миша» - це один з вказівних пристроїв введення, що забезпечують інтерфейс користувача з комп'ютером. Миша сприймає своє переміщення в робочій площині і передає цю інформацію комп'ютеру. Програма, що працює на комп'ютері, у відповідь на переміщення миші, виробляє на екрані дію, яка відповідає напрямку і відстані цього переміщення. В універсальних інтерфейсах за допомогою миші користувач керує спеціальним курсором. На додаток до детектора переміщення миша має від однієї до трьох (або більше) кнопок, а також додаткові елементи управління (колеса прокрутки, потенціометри, джойстики, трекболи, клавіші і т.п.), дія яких зазвичай зв'язується з поточним положенням курсора (або складових специфічного інтерфейсу). В універсальних інтерфейсах (наприклад, у віконних) за допомогою миші користувач керує спеціальним курсором - покажчиком - маніпулятором елементами інтерфейсу. Іноді використовується введення команд мишею без участі видимих елементів інтерфейсу програми: за допомогою аналізу рухів миші.

У оптомеханічних (кулькових) мишках кулька з гумовим покриттям "перекочується" по поверхні і при своєму русі обертає два ролика, що відповідають за переміщення курсора вздовж вертикальної і горизонтальної осей координат. Головним недоліком оптомеханічних мишей є наявність рухомих частин в механізмі реєстрації переміщень. Інший недолік кулькового приводу - забруднення кульки та роликів, які приводять до заїдання миші і необхідності в періодичному її чищенні (частково ця проблема згладжувалася шляхом металізації роликів). Незважаючи на недоліки, кульковий привод довгий час домінував, успішно конкуруючи з альтернативними схемами датчиків. В даний час кулькові миші майже повністю витіснені оптичними мишами другого покоління.

Оптичні лазерні миши

В останні роки бул розроблено новий, більш досконалий різновид оптичного датчика, який використовує для підсвічування напівпровідниковий лазер. В оптичних лазерних мишах для підсвічування поверхні використовується лазер. Лазер, на відміну від світлодіода, випускає вузькоспрямований пучок світла, завдяки чому одержувані сенсором зображення більш контрастні, а позиціонування курсора досягають високої точності. Оптичні лазерні миші менш вимогливі до робочої поверхні, немає необхідності очищати рухомі частини пристрою (вони відсутні).

Індукційні миші

Індукційні миші використовують спеціальний килимок, який працює за принципом графічного планшета, або власне входять в комплект графічного планшета. Деякі планшети мають у своєму складі маніпулятор, схожий на мишу зі скляним перехрестям, який працює за тим самим принципом, проте трохи відрізняється реалізацією. Це дозволяє досягти точності позиціювання за рахунок збільшення діаметра чутливої котушки і винесення її з пристрою в зону видимості користувача. Індукційні миші мають хорошу точність, їх не потрібно правильно орієнтувати. Індукційна миша може бути «бездротовою» (до комп'ютера підключається планшет, на якому вона працює), і мати індукційне живлення, отже, не вимагати акумуляторів, як звичайні бездротові миші. Миша в комплекті графічного планшета дозволить заощадити трохи місця на столі (за умови, що на ньому постійно знаходиться планшет). Індукційні миші рідкісні, дорогі і не завжди зручні. Мишу для графічного планшета практично неможливо замінити іншою (наприклад, на ту, яка більше підходить для руки, тощо).

Комп'ютерна клавіатура.

Це пристрій управління і/або введення даних в електронний пристрій, зокрема в комп'ютер. 

Клавіші комп'ютерної клавіатури

Класична комп'ютерна клавіатура зазвичай має 102 клавіші. Сучасні клавіатури, як правило, оснащені додатковими клавішами. Додаткові клавіші використовуються для управління мультимедіа-програвачами, для навігації в мережі інтернет-браузерах, запуску додатків та ін.

Хід клавіш - відстань, яку проходить клавіша при натисненні до моменту зіткнення контактів. Для швидкого друку зазвичай вибирають клавіатури з невеликою довжиною ходу (3 мм і менше).

Бездротова клавіатура

Передача даних від бездротової клавіатури до комп'ютера відбувається через ресивер. Відсутність зайвих дротів робить користування клавіатурою більш комфортним, а також дозволяє економити місце на робочому столі. Живлення бездротових клавіатур здійснюється від акумуляторів або батарейок, які вимагають регулярного заряджання або заміни.

Призначення компютера

  Сучасне життя неможливо уявити без комп’ютера. Будь-яка людина на сьогоднішній день знайомий з цим поняттям. Багато професій навіть не з’явилися б, якби людина не створив електронно-обчислювальну техніку. Сьогодні ми з вами, дорогий читачу, спробуємо уявити для чого взагалі потрібен комп’ютер як в побутовому використанні, так і у всіх інших відносинах. Отже:

Для чого потрібен комп’ютер?Давайте уявимо світ без комп’ютерів. Не потрібно сильно напружувати свою уяву, так як такий світ був реальністю ще на початку 20 століття. З розвитком технологій і в ході промислової революції, людство зробило величезний крок вперед у всіх сферах життя і наукових дослідженнях. Все це, в кінцевому підсумку, призвело до появи техніки, здатної ефективно замінити деякі можливості людського розуму. В ході розвитку комп’ютерів з’явилася ще й робототехніка, яка замінила важкий людська праця в багатьох галузях промислового виробництва та будівництва.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що комп’ютери і подібна складна техніка увійшли в наше життя настільки глибоко, наскільки це можливо. Сучасне людство перебуває в залежності від комп’ютерів, інтернету та електронних пристроїв. Це і не дивно. За свій комфорт людина платить своєю свободою.

       

 Додаткові пристрої, які можна підключати до комп'ютера:

Принтер- призначений для виводу текстової та графічної інформації на папір.

. Дисковод для компакт дисків (CD ROM) - для роботи з компакт дисками.

. Дисководи DVD - сучасні пристрої для роботи з носіями даних об'ємом до 17 Гбайт.

. Звукова карта - пристрій для роботи із звуковою інформацією.

. Миша - маніпулятор для введення інформації в комп'ютер.

. Джойстик - маніпулятор для передачі інформації про рух в комп'ютер.

. Планшет - пристрій для роботи з комп'ютерною графікою.

. TV тюнер є пристроєм, що дозволяє ПК приймати і показувати програми телебачення.

. Колонки - зовнішні пристрої для відтворення звуків.

. Факс-модем - пристрій для зв'язку між комп'ютерами через телефонну лінію.

. Плоттер - пристрій для виведення креслення на папір.

. Сканер - для введення графічних зображень в комп'ютер.

 Комп’ютери та їх різновиди

Стаціонарний комп’ютер — це звичайний комп’ютер, який має такі складові: системний блок, монітор, миша, клавіатура, звукові колонки.

Стаціонарний — означає непереносний, який стоїть на одному місці. Зазвичай такі комп’ютери більші та потужніші за інші типи персональних комп’ютерів.

Портативні — означає переносні. Портативні комп’ютери — це легкі мобільні ПК з тонким екраном.

Портативні комп’ютери можуть працювати від батарей, тож їх можна взяти з собою куди завгодно. На відміну від настільних ПК, портативні комп’ютери поєднують ЦП, екран і клавіатуру в одному корпусі. Існує багато типів переносних комп’ютерів, і їх по-різному класифікують. Найчастіше виділяють ноутбуки, нетбуки, ігрові ноутбуки тощо.

Ноутбук (англ. notebook — блокнот, блокнотний ПК) — портативний персональний комп’ютер, у корпусі якого об’єднані типові компоненти ПК, включаючи дисплей, клавіатуру і вказівний пристрій (звичайно сенсорна панель або тачпад), а також акумуляторні батареї. Ноутбуки відрізняються невеликими розмірами і вагою, час автономної роботи ноутбуків варіюється в межах кількох годин. Іноді вважають, що всі інші варіанти портативних комп’ютерів є різновидом ноутбука. Наприклад, нетбуки відрізняються малими габаритами і вагою. Однак маленький розмір екрана знижує зручність роботи з таким пристроєм. У деякі моделі не встановлюється дисковод оптичних дисків. Нетбуки орієнтовані на перегляд веб-сторінок, роботу з електронною поштою та офісними програмами. Малий розмір екрана, невелика клавіатура й низька продуктивність подібних пристроїв компенсується помірною ціною і відносно тривалим часом автономної роботи.

Планшетні комп’ютери — клас комп’ютерів, обладнаних планшетним пристроєм рукописного введення, об’єднаним з екраном. Планшетний комп’ютер дозволяє працювати за допомогою спеціального пера, стилуса або пальців без використання клавіатури і миші. Також такі комп’ютери можуть перетворювати рукописний текст на друкований. Деякі планшетні комп’ютери мають універсальну будову — екран, який обертається та відкриває приховану під ним клавіатуру.

Комунікатор — кишеньковий персональний комп’ютер (КПК), доповнений функціональністю мобільного телефону. Комунікатори відрізняються від звичайних мобільних телефонів наявністю досить розвиненої операційної системи. Встановлення додаткових програм дозволяє значно поліпшити функціональність комунікаторів порівняно зі звичайними мобільними

v